Чому діти втікають з дому: Коментар психолога

16.01.2018

Чому діти втікають з дому: Коментар психолога

Систематичні втечі з дому називаються — дромоманією.

ДРОМОМА́НІЯ (від грец. δρόμος – місце для бігу і μανία – манія, безумство, захоплення) – нездоланне бажання до безцільного блукання, бродяжництва, бажання втекти з дому, подорожувати, нестримне прагнення змін. Інші назви – вагабондаж, пориоманія, у психології використовують також поняття «синдром піліґрима». Хворий може раптово покинути роботу, сім’ю і подорожувати або блукати без мети до фізичного виснаження. Тривалість періодів дромоманії – від кількох днів до кількох тижнів, після чого хворий повертається до нормального життя.
Дрогоманія спостерігається при орган. ураженні головного мозку, психопатіях, епілепсії та ін. Зовні подібні синдроми часто спостерігають у підлітків (особливо хлопчиків). Його причини слід шукати в порушенні розвитку особистості. Як правило, це відсутність у дитячому віці належної уваги рідних, надмірна завантаженість або, навпаки, незайнятість дитини, жорстокість батьків. Така поведінка виражає глибоке переживання образи, страх перед покаранням, протест, прагнення висловлювати власну думку тощо.

В суспільстві побутує думка, що втікають з дому лише діти з неблагополучних родин. Проте вона є доволі хибною, нерідко утікачами бувають і діти, в сім’ях, які по всім соціальним нормам рахуються нормальними, навіть і хорошими.

Чому діти втікають з дому

Чому виникає така проблема у дітей? Як виявити батькам схильність до втеч? Як правильно себе поводити якщо втеча вже трапилася?
Про все це нам розповість психолог та психотерапевт – Яна Ліщук.

Психолог, психотерапевт, засновник Центру психологічного розвитку – Яна Ліщук
м. Рівне, вул. Княгині Ольги, 5, оф.610
(097)1651302
Чому виникає така проблема у дітей?

Дитина ніколи не втече з сім’ї, у якій відчуває себе безпечно та комфортно.

Найпоширеніші причини втечі дитини з дому:

  •  Надмірний контроль та гіперопіка, що не відповідає потребам та віковим особливостям дитини.
  •  Перенавантаження сферами діяльності, що обрали батьки, А НЕ ДИТИНА.
  •  Відсутність права вибору та прийняття рішень щодо власного життя, починаючи з 3-х років.
  •  Сімейні конфлікти, насилля в сім’ї.
  •  Надмірні очікування батьків та відсутність інтересу до бажань дитини.

Як виявити батькам схильність до втеч?

  • У конфліктній ситуація дитина замикається в кімнаті, або намагається вийти, щоб уникнути контакту.
  • Дитина йде з дому на деякий час, не інформуючи про це батьків.
  • Формується звичка до втечі від конфлікту.
  • Систематичні втечі.

Синдром дромоманії у дорослому віці, як психічний розлад.
Ознаки:

  • Неочікуваність
  • Безвідповідальність
  • Відсутність плану дій.

Як правильно себе поводити якщо втеча вже трапилася?

Не варто акцентувати увагу на тому, що «з дитиною щось не так».
Дитина ще більше закриється та буде переживати себе відторгнутою та неприйнятою. Так проблема лише загостриться.
Найкраще, що Ви можете зробити – прийняти власну відповідальність за те, що з нею відбувається та почути свою дитину.

Зверніться за допомогою до психолога:
Ми травмуємо своїх дітей, але звісно ж робимо це НЕСВІДОМО.
Психолог допоможе Вам вивести несвідомі процеси на рівень усвідомлення і все буде добре

1. Визнайте свою відповідальність та зверніться до психолога.

2. Спочатку відвідайте спеціаліста самі, адже будь-які проблеми, що виникають у дитини – результат виховання батьків.

3. Психологічна діагностика дитини допоможе знайти відповіді на запитання:
«Що дитина хоче сказати Вам, втікаючи з дому?»

4. Основне завдання – почути один одного, що дасть можливість перетворити деструктивну поведінку дитини в конструктивні, здорові дитячо-батьківські стосунки.

, , , , переглядів: 482

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *